Два тижні тому Колективи Солідарності побували з гуманітарною місією в новій для нас локації – місті Нікополь Дніпропетровської області. Місто стоїть на березі обмілілого Каховського водосховища прямо навпроти окупованої Запорізької АЕС.

6 червня містян, що вже звикли до щоденних обстрілів та постійної загрози ядерного вибуху, спіткала нова біда – 2/3 мешканців залишилися без доступу до водопостачання, оскільки місто живилося від Каховського водосховища. Поки споруджується новий водогін від Запоріжжя, люди (наразі тут проживає 50% від довоєнного населення 100 тисяч) набирають технічну воду, забезпечену місцевою владою, в пляшки та каністри.  

Утім, стабільно складною лишається ситуація з питною водою, адже купувати воду в пляшках для багатьох місцевих – недоступна розкіш. Особливо для тих, хто отримує «мінімалку», яка зараз складає 6700 гривень (€150). Серед 76 працівників Нікопольського професійного ліцею таких 50%. 

Тому директорка Профліцею Олена Веретеніна за посередництва Профспілки будівельників України звернулася до Колективів Солідарності з проханням допомогти її підлеглим з водою та тарою для неї. Ми завезли працівникам каністри на 350, 100, 50 літрів, 20 відер, а також допомогли з придбанням близько 4000 л питної води від місцевого постачальника – 72 літри на кожного співробітника.

Незважаючи на обстріли, близькість окупантів (відстань від міської набережної до окупованої ЗАЕС – лише 8 км) та складну гуманітарну ситуацію, Профліцей не просто працює, а проводить вступну кампанію. Стійкість і колективу, і нікопольців загалом вражає: місто живе і працює. Працюють не лише магазини, пошта, заклади освіти та громадський транспорт, але й підприємства, зокрема місцевий гігант Нікопольський завод феросплавів. Поступово відновлюється й водопостачання. Але роботи з подолання гуманітарної кризи ще вдосталь, тож наша команда вже готується до наступних виїздів. 

Підтримати наші гуманітарні місії