Ми хочемо передати вам памʼять про ще одного нашого товариша, який загинув 19 квітня 2023 року у тому самому підрозділі, що й Фінбар Кафферкей і Дмитро Петров — Купера Ендрюса з позивним Гарріс.

З юного віку він брав участь у багатьох рухах як анархіст-автономіст: у мобілізації проти поліцейських убивств Таміра Райса і Таніші Андерсон, у будинку «Ризома» , антифашистській боротьбі, взаємодопомозі , а також навчав товаришів самооборони. Купер також давно підтримував «Народний фронт».

Купер приєднався до корпусу морської піхоти, щоб пройти навчання з самооборони і підготуватися, щоб стати добровольцем-інтернаціоналістом. Коли в Україні почалася повномасштабна війна, він відчув, що це найкраща можливість застосувати свої вміння у боротьбі проти фашизму. У листопаді 2022 року Купер приєднався до Іноземного легіону і мав повернутися додому у березні, але вирішив продовжувати боротьбу разом з товаришами з “Комітету спротиву” i “Екологічна Платформа“

Куперова непохитна відданість службі свідчить про його безкорисливість і прагнення зробити світ кращим.

Перед відʼїздом він говорив про Іспанію, фашизм та історію і пояснив своїй матері Віллов Ендрюс, що їде в Україну через гуманітарні потреби людей. Вона організовує кампанію на підтримку ініціатив, які продовжують справу її сина:

«Купер так багато досягнув за такий короткий час, і ми хочемо вшанувати його роботу. Через Фонд памʼяті Купера Ендрюса ми сподіваємося і далі розвивати організації, які були важливі для Купера».

За місяць до загибелі він надіслав листа своїм товаришам з такими словами:

«У наших руках світ, якого ми можемо досягти, і боротьба, яка вимагає великих жертв. Для нас і всіх інших, хто стоїть перед тінню фашистської агресії, існує лише перемога або смерть. Любов і боротьба».
Нас дуже надихає його минулий активізм і розмови з його товаришами та родичами, і ми відчуваємо, що довкола нього так багато любові.

Ми завжди памʼятатимемо його відданість і силу в боротьбі разом з українським опором.

Колективи Солідарності

Друзі Купера поділилися таким його листом:

«Ми зараз перебуваємо у вирішальному моменті війни, коли хитка рівновага, що склалася після переможного контрнаступу українського народу може бути перевернута на користь агресора через гру на виснаження.

Інтернаціоналісти стоять на фронті цього конфлікту разом із нашими побратимами (по крові та докладеним зусиллям, якщо не за паспортом), і ми вирішили переплести нашу долю з долею людей цієї землі.

Оскільки війна вступає в надзвичайно вирішальну фазу, зараз, як ніколи, я сподіваюся, що мої друзі вдома пам’ятають, що що відбувається тут. Після початкового хвилювання та медіа-божевілля так легко бути виснаженим і дивитися на цей конфлікт як на черговий побіжний випадок у новинах, як привід для дискусії так званих “балакучих голів”. Або, що ще гірше, самовдоволено дивитися на очевидну некомпетентність російських збройних сил як на передчасне завершення війни.

Ця війна все ще залишається під питанням. Хоча було здобуто багато славетних перемог, російська держава має в своєму розпорядженні накопичені ресурси величезної імперії і не піде з цього конфлікту, не спробувавши акумулювати їх усіх проти народу України.

Перемога у цій війні життєво необхідна для свободи не лише українського народу, а й усього (східноєвропейського – прим. пер) регіону та за його межами.

Кумівська диктатура Путіна виходить далеко за межі власних кордонів, щоб таким чином підтримати його реваншистський режим. Його мрії про особисту імперію втілюються рахунком народу України, а також його власного народу. В його країні та сусідніх (державах – прим пер.) маріонетках зростає загроза буржуазного повстання, яке загрожує закипіти, якщо його велика авантюра в Україні провалиться.

Імперіалізм Путіна втілює у собі великого постачальника фашизму (незалежно від того, що скажуть опосередковані безвольні перевороти, які заплямовуть ім’я антифашизму).

Перемога Путіна тут не тільки занурить цей регіон у темний період авторитаризму, з якого не буде виходу, але й стане перемогою тих, хто прагне переробити світ за образом старого, тобто тих, хто прагне відтворити дикість авторитаризму, створеного автократами чи фашистами, які відрізняються між собою лише різними назвами.

У наших руках світ, який потрібно виграти, і боротьба, яка вимагає великих жертв, однак альтернатива не є варіантом. Для нас і для всіх, хто стикається з тінню путінської агресії, є лише перемога або смерть. Любов поруч з боротьбою🖤

У тому, що ми тут робимо, ми не є якимись особливими, ми просто ще одна група бійців з різними ролями. Наш час зайнятий навчанням і нудьгою, що перемежовується хвилюванням і стресом бою. Я маю честь бути частиною великої боротьби, таким, як я є, і я сподіваюся, що наші зусилля дадуть початок вільній Україні, і не тільки їй».

• Купер (Харріс) Ендрюс