Минулого місяця ми почали підтримувати 4-х нових антиавторитарних бійців і одну бійчиню, тож хотіли б познайомити вас із ними.

Хаос – анархіст і активіст, який у минулому був учасником львівського «Автономного Опору». Родом він із нині окупованого Енергодара. Служить у 108-й окремій бригаді ТРО на Запорізькому напрямку. Ось що Хаос розказав про себе:

«Для мене все почалося з музики, панк-року й хардкору, а точніше – з комʼюніті. Там я знайшов друзів, людей, які неодноразово допомагали, підтримували і на яких міг розраховувати. Там же дізнався багато нового, почав долучатись до різних акцій, малювати графіті політичного характеру.

У Львові доєднався до «Автономного Опору», де ми вели роботу по різних напрямках: проводили зоозахисні акції, акції солідарності, протести проти забудов, різноманітні пікети, організовували спортивні заходи. Деякий час тренував новачків боксу в СК «Цитадель». Там були дуже класні активісти, які віддавали справі багато сил і часу. Всі розуміли, що вектор наших дій один. Я пишаюся, що був частиною цього. Серед членів організації були ветерани й ветеранки, більшість із них зараз воює.

До підписання контракту з ЗСУ я працював кухарем, су-шефом у різних ресторанах, робив свій тофу, намагався запустити виробництво, малював графіті й потроху починав робити тату. Зараз я в 108-й окремій бригаді ТРО на Запорізькому напрямку, у складі FPV-екіпажу «РУБАК». Роботи море. Доводиться працювати дуже близько до ЛБЗ. У бригаді багато місцевих, із Запорізької й Дніпропетровській областей. Мій дім, як і домівки багатьох із нас, окуповано, тому всі вмотивовані якнайшвидше звільнити їх від імперських загарбників. Попри те, що ми різні, складно переоцінити взаємодопомогу серед військовослужбовців.

Велика кількість потреб зараз закривається саме волонтерськими організаціями (велика подяка всім, хто долучається й підтримує) і за власний кошт військових. Думаю, через контраст між життям цивільного й військового люди починають розуміти важливість самоорганізації та братерства/сестринства.

У політичному контексті я завжди себе ідентифікував як анархіст, але ніколи не заганявся в ярлики. Головне те, що ця ідея несе за собою. І тим більше я розумію, що суспільство не зміниться тут і зараз. До цього мають пройти певні трансформації й відбутися дії, спрямовані на перебудову й сприйняття нового, і це нормально. Бачу в нашому народі притаманне нам прагнення до свободи. Нехай всі називають і проявляють це трохи по-різному, таколи приходять скрутні часи, то в основному всі шукають, що може нас обʼєднати, а не навпаки».