Коли увага світу спочатку зосередилась на Україні, а потім на Ізраїльсько-Палестинському конфлікті, Туреччина використала ситуацію та у минулому році  розпочала атаки на Автономну Адміністрацію Північної та Східної Сирії (AANES), відому як Рожава, і продовжує атакувати її до сьогодні.

У жовтні  2023 року Туреччина систематично завдавала авіаударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, спричиняючи значні руйнування, економічну шкоду та погіршуючи вже доволі скрутне гуманітарне становище. У грудні розпочалася нова кампанія, спрямована на заводи, що виробляють будівельні матеріали, сільськогосподарські підприємства та медичні заклади.

Авіаудари тривали й у січні 2024 року. А 21 січня протестувальники вийшли на вулиці сирійського міста Камішло, щоб засудити турецькі окупаційні атаки на Північно-Східну Сирію, що співпало з десятою річницею проголошення автономії кантонів Афрін, Джазіра і Кобані в січні 2014 року.

Офіс з питань юстиції та реформ, пов’язаний з AANES, попередив про наслідки турецьких атак. Ці атаки спричиняють хаос у тюрмах, де утримують бойовиків Ісламської держави, тоді як Сирійські демократичні сили (SDF) продовжують боротьбу з ІДІЛ у Сирії.

Співіснування різних етнічних та релігійних груп, а також прагнення до рівності – це основи суспільства в Рожаві. Туреччина має на меті знищити умови проживання цивільного населення та підірвати самоврядування Рожави, створену ним радикальну демократію, яку Ердоган вважає загрозою.

Ви можете ознайомитися з історією курдського народу й  читати новини з Північно-Східної Сирії тут або тут, більш детально про соціальний контракт AANES 2023 року тут.

Сьогодні чимало бійців і бійчинь, які воювали на півночі Сирії та допомагали курдам у їхній боротьбі, перебувають в Україні. Дехто з них, такі як ірландець Фінбар Кафферкей (“Чіа”), поклали тут своє життя. Але їх приклад допомагає усвідомити важливість солідарності між пригнобленими народами.