Аня провела декілька тижнів в обороні Попасної (Луганська область), рятувала поранених під обстрілами. Ось, що вона писала про цей період:

“На той час вже було три окопи, в які заскакували перебігаючи вулицю, яка прострілювалася снайпером. Орки ходили в повний зріст. Почали закидати по нам мінами 120, РПГ, обстрілювали гранатами. 14 квітня по нам працював танк, руйнували будівлі, міни, саушка, а ми з автоматами і рпг. 18 квітня танк виїхав просто на позицію і стріляв по нам, мене врятував окоп і там було місце під Покемон, я влізла в нору, прилетіла хвиля лише в правий бік, була б в окопі – вбило б нафіг, а так легко відробилася. 20 квітня впала стеля на голову: прилетіла 120 міна, я накрила собою бійця пораненого, якраз надавала допомогу, бо бігала між позиціями. Вибило мені два зуба, але все одно. Вчора на новій позиції танк знищив наш будинок, ми вилазили з бункера, бо перший вихід завалило. Вдарили зранку на інші позиції, але вже нічого немає все розвалено, міста просто немає. Сьогодні був бій знову прибило плитою, ледве вилізла, витягла двох 300, а двоє там залишились- просто не було кому дістати, потім ще до мене добігло шестеро 300, я мала радейку, викликали нам евакуацію, я їх відправила, а мені не було місця. Стою в бункері з місцевими жителями з гранатою в кишені і просто прощаюся з життям. Але прибігло моїх ще 4 бійця, які відкопалися з підвалу, і ми останні вийшли. З 1 квітня у мене 78 – 300 і 24 – 200 (12 – 200 ми 24 квітня не мали змоги евакуювати)”.

Після Попасної підрозділ Ані перевели на південний напрямок. Декілька днів потому стало відомо, що в бронетранспортер, в якому їхала вона їхала, попав ворожий снаряд. Аня вижила, але зазнала поранення пальців руки. Один палець було ампутовано.

Та незважаючи на всі поранення, першим повідомленням до волонтерів КолСолу від Ані було:

• Я у вас робила запит на радійку, ви його не відміняйте, я зараз трохи підлікуюся – і назад до своїх котиків.

Також хочемо подякувати всім хто скинулися на рації, наразі вони вже перетинають кордон і незабаром відправляться до наших бійців, а також до Ані.