Як ми неодноразово зазначали, наша боротьба — це не лише боротьба проти агресора. Повоєнну Україну ми хотіли б бачити вільним і справедливим суспільством. І питання економічної рівності є для нас одним із найважливіших. Тож поки деякі українські бізнесмени мріють про «лібертаріанський рай», де навіть базова освіта має бути товаром, ми продовжуємо підтримувати українські профспілки.

Сотні тисяч робітників сьогодні стали солдатами ЗСУ, тож чи не головним завданням профспілок стала підтримка своїх бійців та членів їхніх родин. І ми скромно допомагаємо їм у цьому. Так, за останні два місяці різним профспілкам залізничників ми передали шолом, бінокль, монокуляр, павербанки, військове взуття, головні убори, комплекти військової форми, аптечки IFAK і тактичну медицину, набори цивільних рацій, протигази. 

Медицину для лікарень ми також відправили медсестрам із руху «Будь як Ніна». Вони теж створили власну профспілку й активно борються за права медпрацівників і покращення умов праці у своїх лікарнях.

Нарешті ми передали спальники, каремати, ліхтарики (звичайні і налобні) та батарейки до них партнерам із «Трудових ініціатив», які захищають трудові права найманих працівників у мирний час, а також надсилають гуманітарні вантажі в часи війни.

Разом із профспілками ми плануємо реалізовувати і більші проекти. Тож якщо ви також зацікавлені у підтримці українських робітників і робітниць — ми завжди відкриті до діалогу.